• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

Перший власник безцінного твору. До 215-ї річниці з дня смерті.

Понад 200 років тому літературний та науковий світ дізнався про появу нового давньоруського твору “Песнь полку Игореву”. Про це сповіщав у січні 1797 р. літератор Михайло Херасков. Рукопис “Слова ..” був знайдений наприкінці 80-х на на початку 90-х років ХVІІІ ст. відомим збирачем і видавцем старожитностей О. І. Мусіним - Пушкіним. Будучи обер-прокурором синоду, він мав доступ до церковних та монастирських бібліотек, із яких вилучав різними методами старі рукописи, вивчав їх і видавав. “Слово о полку Ігоревім” містилося в збірці давніх рукописних творів, що зберігалася в бібліотеці Спасо-Преображенського монастиря м. Ярославля. За свідченням Мусіна- Пушкіна, він придбав цю книгу у архімандрита монастиря Іоїля — людини освіченої на той час і досить авторитетної в церковних колах. Справжнє ім'я Іоїля — Іван Биковський. Народився він 1726 р. , за деякими даними в Україні, закінчив Києво-Могилянську академію, потім працював викладачем. 1757 р. прийняв чернечий сан. Далі його призначають викладачем Санкт- Петербурзьського сухопутного шляхетського кадетського корпусу та Академії мистецтв, де він працював більше семи років. У грудні 1765 р. І. Биковський отримує чин архімандрита і призначення до Троїцько- Іллінського монастиря в Чернігові.

Виставка присвячена 1025-річчя Хрещення Русі


  Виставка проводиться у краєзнавчому музеї.

  Ознайомитись з виставкою ви зможете в будь-який час (згідно робочого графіку).  

 

 

Перепоховання графа О.Розумовського

     В липні виповнюється 175 років, як Спасо – Преображенський монастир прийняв на вічний спочинок міністра народної освіти, мецената, меломана графа Олексія Кириловича Розумовського.

Олексій Кирилович народився 12 вересня 1748 р. в Петербурзі в сім’ї фельдмаршала Кирила Григоровича Розумовського та графині Катерини Іванівни Наришкіної. 

До 165 річниці з дня народження

Віктор Михайлович Васнецов – відомий російський живописець, народився 15 травня 1848 р. в с. Лоп’ял Кіровської області в багатодітній сім’ї священика. Батько, Михайло Васильович, намагався дати дітям різносторонню освіту. Вдома читали наукові журнали, малювали, писали аквареллю. Тут він отримав своє перше визнання художніх здібностей майбутнього живописця.

1885 р. Віктор їде вчитись до В’ятки – спочатку в духовне училище, потім в духовну семінарію. В семінарії він вивчає літописні зводи, хронографи, четьї мінеї та інші твори. Давньоруська література, її поетика направляли інтерес майбутнього художника до російської древності. «Я всегда только Русью и жил», -- згадував пізніше художник. Він все більше часу віддає малюванню.

До 100 річчя з дня народження Миколи Заболоцького

Поет філософських роздумів, тонкий лірик, перекладач - таким увійшов в російську поезію XX століття Микола Олексійович Заболоцький. "Слово о полку Ігоревім", "Витязь у тигровій шкурі" та інші переклади класиків і сучасних поетів, зроблені ним, міцно увійшли в наше духовне життя.

Народився він у 1903 році 7 травня в Казані у родині земського агронома. У перші роки після революції батько завідував радгоспом в повітовому місті Уржуме, де майбутній поет отримав середню освіту. У 1920 році він покинув батьківський будинок і попрямував спочатку до Москви, а на наступний рік до Петрограду, де вступив на відділення мови та літератури педагогічного інституту імені А. І. Герцена.

Віртуоз з берегів Десни

Виповнюється 170 років з того часу, коли новгород-сіверська земля прийня-ла на вічний спочинок талановиту, музично обдаровану людину, скрипаля, гітариста, аранжувальника, педагога і композитора – Гаврилу Андрійовича Рачинського, людину, яка майже від народження і до самої смерті присвяти-ла себе музиці.

На порозі народної освіти.

 

 

В цьому році відзначаються дві ювілейні дати з життя непересічної людини, педагога і освітнього діяча, філолога, письменника і правознавця, людини, якій належить досить помітна роль у розвитку освіти на Україні, в тому числі і на Новгород-Сіверщині – Іллі Федоровича Тимківського.

Народився Ілля Федорович 26 липня 1773 р. в Переяславі, що на Київщині. Початкову освіту отримав у пансіоні, який існував при Золотоніському Благо-віщенському жіночому монастирі.

Микола Васильович Гербель — поет, перекладач та видавець. До 130-річниці з дня смерті

«Чи не зострінешся там часом з Гербелем, переводчиком «Слова о полку Ігоревім». Воно хоч і зоветься Гербель, а такий же сірий хохол, як і ми з тобою, молодий мій друже…»
( Т. Г. Шевченко у листі до А.М. Маркевича. 22квітня 1857 р.)
       

В історію літератури М.В.Гербель увійшов  шанованим літератором та активним пропагандистом і видавцем творів класиків світової літератури і, перш за все, Т.Г.Шевченка.
    Народився Микола Васильович  26листопада (8 грудня) 1827 року у м.Твер у родині генерал-лейтенанта артилерії. Коли йому виповнилось шість років, батьки переїжджають до м.Шостка. Батько Миколи Василь Васильович Гербель на початку 1833 року зайняв посаду командира Шосткинського порохового заводу. Після отримання початкової освіти Микола Васильович навчався в Першому благородному пансіоні при 1-й київській гімназії, закінчив ліцей князя Безбородька у Ніжині. Там він і познайомився з Т.Г.Шевченком у 1846 р., навчаючись на останньому курсі ліцею. Відтоді серцем і думками линув до Кобзаря, підтримував особисте спілкування. В шевченкознавстві цілком слушно підмічено, що аж до початку двадцятого століття, хто не володів українською мовою знайомилися з творами Шевченка переважно за виданнями Гербеля.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,