• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

До 90 річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора Харківського національного педагогічного університету Гетьманця Михайла Федосійовича

16 вересня виповнилось 90 років відомому вченому – філологу - доктору філологічних наук, професору кафедри російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Михайлу Федосійовичу Гетманцю. Він належить до того покоління ,дитинство якого припало на важкі роки становлення держави .Народився він у 1923 році у с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області, в селянській родині. У 1930 році сім'я змушена була покинути рідні місця і переселитися до Харкова. Дитинство і юність Михайла Федосійовича пройшли в селищі харківського тракторного заводу. Сім'я жила бідно, але було в ній прагнення до освіти. Батько заохочував до навчання дітей, і сам, маючи чотирикласну освіту, закінчив Харківський комуністичний університет.

Син останнього гетьмана України. До 265 – ї річниці з дня народження

     Олексій Кирилович Розумовський народився 12 вересня 1748 року в Петербурзі. Граф , міністр народної освіти , масон . Старший син гетьмана Кирила Григоровича Розумовського та його дружини Катерини Іванівни. З народження записаний на військову службу, але дитинство провів у будинку батьків. Розумовський отримав гарну освіту: для нього з братами був влаштований особливий «інститут , в якому історик А.Л. Шльоцер вперше ввів викладання статистики під назвою «Пізнання своєї вітчизни», пізніше він слухав лекції в Страсбурзькому університеті. Спочатку він ніс тільки придворну службу, а в 1786 р. був призначений сенатором . У 1795 р. Розумовський вийшов у відставку через незгоду схвалити запропонований імператрицею закон і знову вступив на службу тільки в 1807р.попечітелем Московського університету. В цьому званні він провів указ про вибрання ректора на три роки, замість одного року і протегував товариству випробувачів природи, від імені якого ним була утворена експедиція для вивчення Московської губерніі.

Перший власник безцінного твору. До 215-ї річниці з дня смерті.

Понад 200 років тому літературний та науковий світ дізнався про появу нового давньоруського твору “Песнь полку Игореву”. Про це сповіщав у січні 1797 р. літератор Михайло Херасков. Рукопис “Слова ..” був знайдений наприкінці 80-х на на початку 90-х років ХVІІІ ст. відомим збирачем і видавцем старожитностей О. І. Мусіним - Пушкіним. Будучи обер-прокурором синоду, він мав доступ до церковних та монастирських бібліотек, із яких вилучав різними методами старі рукописи, вивчав їх і видавав. “Слово о полку Ігоревім” містилося в збірці давніх рукописних творів, що зберігалася в бібліотеці Спасо-Преображенського монастиря м. Ярославля. За свідченням Мусіна- Пушкіна, він придбав цю книгу у архімандрита монастиря Іоїля — людини освіченої на той час і досить авторитетної в церковних колах. Справжнє ім'я Іоїля — Іван Биковський. Народився він 1726 р. , за деякими даними в Україні, закінчив Києво-Могилянську академію, потім працював викладачем. 1757 р. прийняв чернечий сан. Далі його призначають викладачем Санкт- Петербурзьського сухопутного шляхетського кадетського корпусу та Академії мистецтв, де він працював більше семи років. У грудні 1765 р. І. Биковський отримує чин архімандрита і призначення до Троїцько- Іллінського монастиря в Чернігові.

Виставка присвячена 1025-річчя Хрещення Русі


  Виставка проводиться у краєзнавчому музеї.

  Ознайомитись з виставкою ви зможете в будь-який час (згідно робочого графіку).  

 

 

Перепоховання графа О.Розумовського

     В липні виповнюється 175 років, як Спасо – Преображенський монастир прийняв на вічний спочинок міністра народної освіти, мецената, меломана графа Олексія Кириловича Розумовського.

Олексій Кирилович народився 12 вересня 1748 р. в Петербурзі в сім’ї фельдмаршала Кирила Григоровича Розумовського та графині Катерини Іванівни Наришкіної. 

До 165 річниці з дня народження

Віктор Михайлович Васнецов – відомий російський живописець, народився 15 травня 1848 р. в с. Лоп’ял Кіровської області в багатодітній сім’ї священика. Батько, Михайло Васильович, намагався дати дітям різносторонню освіту. Вдома читали наукові журнали, малювали, писали аквареллю. Тут він отримав своє перше визнання художніх здібностей майбутнього живописця.

1885 р. Віктор їде вчитись до В’ятки – спочатку в духовне училище, потім в духовну семінарію. В семінарії він вивчає літописні зводи, хронографи, четьї мінеї та інші твори. Давньоруська література, її поетика направляли інтерес майбутнього художника до російської древності. «Я всегда только Русью и жил», -- згадував пізніше художник. Він все більше часу віддає малюванню.

До 100 річчя з дня народження Миколи Заболоцького

Поет філософських роздумів, тонкий лірик, перекладач - таким увійшов в російську поезію XX століття Микола Олексійович Заболоцький. "Слово о полку Ігоревім", "Витязь у тигровій шкурі" та інші переклади класиків і сучасних поетів, зроблені ним, міцно увійшли в наше духовне життя.

Народився він у 1903 році 7 травня в Казані у родині земського агронома. У перші роки після революції батько завідував радгоспом в повітовому місті Уржуме, де майбутній поет отримав середню освіту. У 1920 році він покинув батьківський будинок і попрямував спочатку до Москви, а на наступний рік до Петрограду, де вступив на відділення мови та літератури педагогічного інституту імені А. І. Герцена.

Віртуоз з берегів Десни

Виповнюється 170 років з того часу, коли новгород-сіверська земля прийня-ла на вічний спочинок талановиту, музично обдаровану людину, скрипаля, гітариста, аранжувальника, педагога і композитора – Гаврилу Андрійовича Рачинського, людину, яка майже від народження і до самої смерті присвяти-ла себе музиці.

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,