• Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

«Слово о полку Ігоревім» в творчості Ригора Бородуліна.

Ригор (Григорій) Іванович  Бородулін -- останній Народний поет Білорусі. Саме звання «народного» він отримав вже в незалежній країні в 1992 році.
Народився 24 лютого 1935 р. на хуторі Вересівка. У 1937 році хутір був ліквідований, а сім'ю переселили в с. Ушачі. Під час Другої  Світової війни батько поета воював у партизанському загоні і загинув в 1944 році. Грігорій Іванович згадував, що саме мати,  виховувала його, і зробила з нього справжнього білоруса.

До 90-річчя з дня народження Георгія Якутовича

   В історії українського мистецтва велика рідкість художники, чия творчість означає злам старого мислення й народження принципово нової художньої системи. Серед небагатьох ім’я Георгія В’ячеславовича Якутовича. Його історична місія полягала в тому, що він разом з однодумцями створив опозицію «соцреалізму», повернув суспільний інтерес до зразків світового мистецтва, до національних традицій, що є дуже цінним для нас, українців, бо завдяки таким велетням мистецтва, як Георгій В’ячеславович, були переосмислені сутність і призначення творчості як такої; був зроблений наголос: мистецтво має самостійну цінність, унікальну самостійну місію, і ні в якому разі не повинно залежати від ідеології та політики.

Анонс заходів на лютий 2020 року.

1. "Сакральне в живопису та графіці" відкриття виставки з фондів Чернігівського обласного художнього музею ім.Г.Галагана. - 2-га декада місяця.( музей "Слово...")
2. Тематичний захід - зустріч молоді міста з учасниками бойових дій натериторії інших держав - 13 лютого. (краєзнавчий відділ)
3. "Г.В.Якутович - український графік та ілюстратор "Слова о полку Ігоревім" - тематичний захід до 90-річчя з дня народження художника - 14 лютого. (музей "Слово...")
4. "Вони не загинули, просто пішли" - вечір пам'яті до дня Героїв Небесної Сотні - 20 лютого (краєзнавчий відділ).
5 "Масляна, масляна, яка ж ти мала,- якби ж тебе сім неділь, а посту одна"- етноквест з історії українських традицій - 26 лютого (краєзнавчий відділ).
26 лютого - ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ (традиційно - кожна остання середа місяця).

До 260-ї річниці заснування Миколаївської церкви у Новгороді-Сіверському.

 
    На Чернігівщині переважали п'ятизрубні церкви з однією банею в центрі. Особливої уваги заслуговує церква Миколая в Новгород-Сіверському. Цей храм був споруджений 1760 року на честь святого Миколая, покровителя мандрівників та мореплавців. Старовинні документи називають це місце «заграддям» чи «передгороддям», а за легендою, саме на цьому пагорбі над Десною в давньоруські часи стояв поганський ідол, а у 1086 р. тут був збудований кам’яний храм, який знищили монголо-татари, а вже на його місці через кілька століть виріс Миколаївський храм. Церква має форму, характерну для старовинних дерев’яних храмів Північної України: 5 зрубів, 1 баня, багатоярусний дах.

До 120-ої річниці з дня народження О.П.Оглоблина

      «… за свою батьківщину я змалку вважаю Сіверщину, землю всіх моїх предків».
   Ім’я Олександра Оглоблина, одного з найбільш серйозних українських істориків, на довгі роки було заборонено згадувати навіть в українсько-радянській критиці так званої «буржуазно-націоналістичної історіографії». Студентам історичних факультетів інколи доводилося наштовхуватися на згадки про О. Оглоблина і ставалося так, що й професійні критики історіографії так званих «українських буржуазних націоналістів» далеко не завжди були готові щось відповісти студентам про цю особу та його історичні праці. Лише з кінця 80-х, коли почали відкриватися спецхрани, про Оглоблина у науковому середовищі стало відомо більше. І офіційна ідеологія намагалася представити його, насамперед, як «зрадника українського народу і фашистського запроданця», замовчуючи при цьому величезну наукову спадщину українського історика.

345 років від заснування Новгрод-Сіверської друкарні

   Неможливо оцінити всю значимість книжок і появу книгодрукування. Рукописні книги- це дуже кропітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Справжньою подією стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV ст. Воно швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й Україною. Це значна віха в розвитку культури українського народу. Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст.
   На кінці XVI-XVII століть, крім головних стаціонарних друкарень, що діяли у Львові , Острозі, Києво - Печерській лаврі - виникає чимала кількість пересувних та власних друкарень. Саме такою можна назвати друкарню Чернігівського єпископа Лазаря Барановича ,яку він заснував при Спасо-Преображенському монастирі в Новгороді — Сіверському. Це була перша стаціонарна друкарня на Лівобережжі. Лазар Баранович добре усвідомлював, що саме друковані книги, які виходили значно більшим накладом, ніж рукописні, були потужним джерелом духовності, освіти і сприяли утвердженню християнської моралі.

ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ МУЗЕЮ !!!

   У зв'язку з переходом на зимовий час      Новгород - Сіверський історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" змінює графік роботи.
З 27 жовтня 2019 року музей "Слово..." та краєзнавчий відділ музею працює з 8.00 до 17.00

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,