Ласкаво просимо! - Слово о полку Игоревім
  • Слайд 1
  • Слайд 2

    Музей "Слово о полку Ігоревім"

  • Слайд 3

    Спасо-Преображенський собор

  • Слайд 4

    Спасо-Преображенський монастир

  • Слайд 5

    Пам'ятник 

1030 років хрещення Русі-України

Річницю хрещення Київської Русі – України в нашій незалежній державі відзначають уже вдесяте. Великий київський князь Володимир у 988 році сам прийняв християнство і ввів православну віру у землі  давньої Русі. А у 2008 році Указом Президента України  Віктора Ющенка було засноване державне свято – День хрещення Київської Русі – України.

Новгород - Сіверському духовному училищу 200 років

                                                                            

Новгород-Сіверське духовне училище розпочало свою діяльність  22 липня 1818 року. Середній навчальний заклад, духовного спрямування розташовувався на території Спасо - Преображенського монастиря в мурованому двоповерховому корпусі . Училище   було відкрите на основі розформованої  духовної семінарії.  На другому поверсі будівлі  знаходились  12 жилих кімнат, а на першому було 4-класні кімнати, де проводилось навчання. Училище також використовувало два флігелі : лікарняний, для кухні та їдальні  і  інші господарські приміщення. Навчалися  4 роки.

  Піклування про духовні школи було поставлено в обов'язок єпархіальним архієреям . Але, за різних несприятливих економічних причин, духовні школи не могли розвиватися і знаходилися в складному  становищі. Тому у   1808 р. була утворена Комісія духовних училищ-- самостійна, незалежна від Св. Синоду установа, членами якого були як духовні, так і світські особи. Під час свого існування вона знайшла і зібрала великі кошти на відкриття та утримання духовних училищ, відкрила велику їх кількість, розробила їх статути, організувала в них навчальну частину, взагалі, твердо поставила духовно-навчальний справу. У 1839 р., з метою більш тісного зв'язку між церковним управлінням і духовно-навчальною частиною, завідування останньої було передано Св. Синоду.  Згодом у 1839 році Комісія духовних училищ була закрита і замість неї при Св. Синоді було засновано Духовно-навчальне Управління, під управлінням Обер -Прокурора Св. Синоду, влаштоване як департамент при міністерстві. Воно повинно було слідкувати про внутрішнім  і зовнішнім благоустроєм училищ і розпоряджатися духовно-навчальним капіталом. У 1867 р., коли з'явилася необхідність перетворити духовно-навчальні заклади, і були складені нові статути для них, це Управління було скасовано, і натомість при Св. Синоді був заснований Духовно-Навчальний Комітет з більш ширшими повноваженнями.

В 1870 році на трьох відділеннях Новгород-Сіверського духовного училища : нижчому, середньому і вищому навчалося 177 чоловік. Був поділ на молодшу і старшу групи.  Молодша група вивчала вимову, читання, письмо,  частини мови. А вже у старшій групі повторювали матеріал першого року і вивчали граматику в ширшому обсязі.  Класичним мовам приділялася в духовних училищах набагато більше уваги. Латинської мови навчали в II-IV класах. Їй відводилося 2 уроки щодня . Викладач складав список слів і фраз для заучування, а учні вели словникові зошити.  Багато часу відводилося письмовим вправам, перекладам з латини . Згідно з навчальними програмами Грецька мова вивчалася в III-IV класах по п'ять уроків на тиждень. Навчання також зводилося до вивчення граматики і перекладам тексту. В III-IV класах духовного училища, викладалась французька мова . Велика увага приділялася перекладам з французької мови , а також вправам в усному мовленні, заучування віршів. Уроки тривали  чотири години з десятихвилинною перервою після кожного. Учні,які успішно закінчили духовне училище могли бути переведені в духовну семінарію без іспитів. Для вступу в перший клас духовної семінарії на загальних підставах з іноземних мов необхідно було здати іспити з латинської і грецької мов, а також по церковно - слов'янському і російській мовам. Для вступу в другий клас потрібно було  скласти іспити не тільки з латинської і грецької мов, але вже і з німецької та французької мов.

Духовне училище в Новгороді-Сіверському припинило  працювати після Жовтня 1917 року.

                                                          Світлана Кривич

                                                          зав. сектором науково -просвітницької роботи

                                                          відділу давньоруської літератури

                                                          музею - заповідника " Слово"

                                                                                                                                          

До 180- річчя з дня народження Омеляна Огоновського- літературознавця, письменника, перекладача «Слова о полку Ігоревім»

      Народився Омелян Михайлович  3 серпня 1833 року в  с. Григорові на Рогатинщині ,нині Івано-Франківська область в   сім’ї  священика. Навчався у Львівській духовній семінарії. З 1863 року стає викладачем релігії, української мови та літератури в Академічній гімназії у Львові.

У 1865 року закінчив Львівський університет. З 1867 року очолював у ньому кафедру «руської» (української) мови і літератури. Далі у 1870 році продовжував навчання у Віденському університеті.  З 1881 року був  обраний членом-кореспондентом Польської Академії наук.

З 1888 року стає професором Львівського університету. Був одним із засновників товариства «Просвіта» ,протягом 1877—1894 рр.

Як мовознавець виступав прибічником формування української літературної мови на народно-розмовній основі з застосуванням етимологічного правопису. Виступив з науковою працею «Cтудії в царині руської мови» у1880році, порівняльними дослідженнями елементів церковнослов’янської, польської та української мов; підручниками «Граматика язика руського».  Висунув чітку концепцію самостійності та самобутності української літератури порівняно з іншими слов’янськими літературами. Видав також хрестоматії з історії церковнослов’янської  та староукраїнської мов, «Кобзар» Т. Шевченка з власним біографічним нарисом .

У 1876 році Огоновський видав книгу « Слово о пълку Ігоревъ: поетичний пам’ятник Руської писемності 12 ст».,з додатком  власного перекладу й коментарів. Автор   вважав, що пізні перекладачі змінювали написання відповідно з новими нормами вимови. Час написання «Слова» на його думку 1185-1187рік.Також письменник стверджував,що літературний шедевр був написаний автором-українцем, людиною світською. Огоновський  відстоював оригінальність   твору і його незалежність від античної культури. Ритм « Слова» з точки зору дослідника,  відповідав   ритму українських дум.   Більшу частину книги займають детальні коментарі до  тексту «Слова». Він приділяє увагу  лінгвістичному аналізу граматичних форм,особливостям орфографії Мусін –Пушкінського списку. Дослідник тлумачить і «темні місця» в творі, детально аналізує  «Сон Святослава».  Також додає  історичні  відомості про князів, які згадуються  в «Слові о полку Ігоревім»: Олег Святославович,Святослав Всеволодович,Всеволод  Велике Гніздо,Роман Мстиславович і інші.

 Коментарі Огоновського   помітно корисні у вивченні  «Слова», на нього   не один раз посилались наступні видавці  літературного пам’ятника.

Помер  письменник у  Львові   28 жовтня 1894 року.

 

                                                           

               

                                                                 Світлана Кривич

                                                                 зав. сектором

                                                                 науково – просвітницької роботи

                                                                 відділу давньоруської літратури

                                                                 музею - заповідника " Слово о полку Ігоревім"

                                                                                                                                                                

Історична експедиція "Полковими містами Гетьманської України"

Сьогодні в Новгороді-Сіверському побувала історична експедиція «Полковими містами Гетьманської України». Бажаючи мали змогу на власні очі побачити історичні артефакти часів козаччини без скла та сигналізації і, навіть доторкнутися до них руками. Родзинкою серед представлених експонатів була печатка Святослава Хороброго (Х ст.). Організатори зробили виставку про історію полкових міст під відкритим небом. Завідуюча краєзнавчим відділом музею Авдієнко Ніна розказала присутнім про Новгород-Сіверський , як сотенне місто, про сотників та гетьманів, що залишили свій слід в історії міста. Отець Вячеслав відслужив молебен за сотниками та полковниками.

Екскурсія до Качанівки

19.07.2018р. співробітники музею відвідали Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" . Він розташований в Ічнянському районі у с. Качанівка. Качанівка - один з найбільших осередків вітчизняної культури другої пол. ХІХ ст. Фактично це єдиний в нашій країні туристський комплекс, де переплелися і збереглися в безцінних пам"ятках кін.ХУІІІ ст. поч. ХХ ст. історія й мистецтво, архітектура й скульптура, паркове й декоративно-прикладне мистецтво. Прослухали чудову екскурсію від колеги - Оксани Михайлівни. Вражені побаченим!

До 85 –річниці з дня народженння. Український мовознавець.

Василь Васильович Німчук . Ця людина добре знана в  науковому  мовному середовищі. Дослідник давньоруської та старослов'янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо.

В пошуках історичних артефактів

В пошуках історичних артефактів проїхалися неймовірно чудовими місцями - с. Кудлаївка, Об"єднане, Ушівка, Троїцьке. Спілкувалися з цікавими людьми, надихалися місцевими краєвидами та недоторканістю природи, знайшли декілька експонатів.

Виставка живопису та графіки присвячена 985-річчю Спасо-Преображенського монастиря

 9 липня гостинно відкрила двері для відвідувачів виставка живопису та графіки присвячена 985-річчю Спасо-Преображенського монастиря. До уваги гостей роботи художників П.Бредюка, Л.Могучова, В.Карася, Т. Канторіз, А.Юдицької та інших. Щиро запрошуємо всіх бажаючих! 

Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Игоревім"

 Матеріали сайту захищені авторськими правами законодавства України,